Артроз колінного суглоба (гонартроз) — хронічне захворювання колінного суглоба, що супроводжується дегенеративною зміною хрящової, сполучної та кісткової тканини. Гіаліновий хрящ — основна тканина з низьким коефіцієнтом тертя, що забезпечує безперешкодне ковзання суглобових поверхонь, у разі руйнування не відновлюється, а перероджується в грубий фіброзний хрящ. Артроз спричиняє обмеження руху, больовий синдром. Гонартроз може проявлятися по-різному. На початку симптоми включають помірний тимчасовий біль під час фізичного навантаження. Больовий синдром може посилюватися, супроводжуватися обмеженням рухливості, втратою стабільності колінного суглоба. Інтенсивність симптомів у пацієнтів різниться, захворювання прогресує повільно, здебільшого розвивається у людей, старших за 45 років. Жінки більшою мірою схильні до розвитку артрозу.
Причини розвитку Артроз класифікують на первинний і вторинний. Первинний гонартроз колінного суглоба розвивається самостійно. Основна причина полягає в тому, що здатність організму відновлювати незначні пошкодження з часом знижується, що називається реплікативним старінням клітин Хейфліка. Спортсмени, які займаються футболом, легкою атлетикою, тенісом, бігом на довгі дистанції, перебувають у групі ризику. Однак варто зазначити, що регулярна, помірна фізична активність зміцнює коліно.
Наступні фактори збільшують ризик розвитку та швидкого прогресування вторинного гонартрозу:
🔹вік — з часом здатність хряща до загоєння знижується;
🔹ожиріння — надмірна вага збільшує навантаження на всі функції організму;
🔹спадкова схильність — включає генетичні мутації, успадковані форми кісткових аномалій, які підвищують ризик формування артрозу;
🔹стать — жінки більшою мірою схильні до остеоартрозу;
🔹інші хвороби — люди з ревматоїдними захворюваннями, подагрою більш схильні до артрозу.
Симптоми артрозу колінного суглоба:
🔹біль, який посилюється під час руху і трохи стихає під час відпочинку;
🔹ранкова скутість;
🔹зменшення діапазону рухів;
🔹біль після тривалого сидіння, положення лежачи;
🔹збільшення розмірів колінного суглоба;
🔹хрускіт у коліні під час руху.
Біль і обмеження руху в колінному суглобі є головними ознаками артрозу. На ранніх стадіях пацієнти відзначають невеликий за інтенсивністю біль, який минає після кількох кроків. Прогресування артрозу характеризується руйнуванням суглобового хряща. Тертя кісткових поверхонь стегна і гомілки, не захищених хрящовою тканиною, призводить до вираженого больового синдрому та обмеження руху. Біль може зберігатися протягом тривалого часу, не завжди пов'язаний з рухом.
Діагностика
Лікар знайомиться з історією хвороби пацієнта, проводить опитування, визначає ключові скарги. Необхідно дізнатися про травми, системні захворювання, заняття професійним спортом. Далі лікар проводить ретельний огляд, виконує тести на стійкість і рухливість. У рамках обстеження можуть виконуватися:
🔹рентгенологічні дослідження: залежно від рентгенологічної картини артроз класифікують на 5 ступенів за Kellgren-Lawrence;
🔹магнітно-резонансна томографія: дає більш детальне зображення дефектів хрящів та інших структур, характерних для артрозу;
🔹артроскопія: інвазивна процедура, яка полягає у веденні в уражений колінний суглоб артроскопа — різновиду ендоскопа, з подальшою візуальною оцінкою внутрішньосуглобових структур. Дослідження виконується як з діагностичною, так і з лікувальною метою.
Лікування артрозу колінного суглоба
Усунення больових відчуттів і повернення рухливості є основними цілями лікування. Залежно від клінічної картини, ступеня артрозу, лікування може бути консервативним і оперативним.
Консервативне лікування артрозу колінного суглоба включає:
🔹робота із зайвою вагою — навіть незначне зменшення ваги знижує інтенсивність болю;
🔹фізична активність — зміцнення м'язового каркаса робить колінний суглоб стабільнішим, розтяжка сприяє збереженню рухливості та гнучкості коліна;
🔹прийом безрецептурних знеболювальних, протизапальних препаратів. 🔹внутрішньосуглобові уколи гіалуронової кислоти. Стероїди мають потужний протизапальний ефект, гіалуронова кислота входить до складу внутрішньосуглобової змащувальної рідини;
🔹носіння ортопедичних пристроїв — залежно від мети лікар може призначити "розвантажувальні" або "підтримувальні" ортези, що фіксують коліно;
🔹фізіотерапія, ЛФК є обов'язковим етапом консервативного лікування і реабілітації.
У разі неефективності консервативного лікування виконують хірургічне лікування:
🔹артроскопія — операція полягає у введенні внутрішньосуглобового ендоскопа з камерою та інших хірургічних інструментів у порожнину колінного суглоба через маленькі доступи. У процесі артроскопії хірург видаляє пошкоджену ділянку хряща та інші дефекти. Пошкодження меніска є абсолютним показанням до виконання артроскопії. Частіше виконується у пацієнтів 55 років і молодше;
🔹операція із заміни колінного суглоба (ендопротезування) — операція полягає в заміні пошкодженого колінного суглоба ендопротезом, виготовленим із металевого сплаву. Виконується у пацієнтів із деформувальним артрозом.