Мікролітіаз нирок — це початкова стадія сечокам'яної хвороби, утворення в нирках дрібних каменів (мікролітів) різного складу: фосфатних, уратних і оксалатних. Як правило, мікроліти відкладаються в ниркових мисках, утворюються незалежно від віку та статі. Розмір мікролітів — до кількох міліметрів.
Наявність у нирках конкретного виду каменів дає змогу говорити про надлишок тих чи інших речовин в організмі. Винуватцями уратних каменів є солі сечової кислоти, фосфатних — солі фосфорних кислот, оксалатних — солі щавлевої кислоти.
Збільшення кількості та розміру мікролітів здатні призвести до цілої низки хронічних захворювань нирок і сечовидільного апарату. Існують також легеневий і тестикулярний види мікролітіазу.
Причини
Основна причина утворення каменів у нирках — це порушення обмінних процесів в організмі, водно-сольового балансу крові внаслідок неправильного харчування, зловживання алкоголем, підвищеного вмісту кальцію і вітаміну С в організмі.
На розвиток хвороби також впливають спадкова схильність, вживання деяких ліків (сульфаніламіди, аскорбінова кислота тощо), супутні захворювання та аномалії розвитку сечовидільної системи, шкідливі умови праці, занадто жорстка вода, тривале зневоднення тощо.
Симптоми
На самому початку свого розвитку мікролітіаз протікає безсимптомно. Однак у міру зростання мікролітів хворого турбує тупий ниючий біль у ділянці попереку, що посилюється під час зміни положення тіла. Можливі болі внизу живота і в паховій ділянці (під час руху каменів), помутніння сечі, наявність у ній невеликої кількості крові, високий артеріальний тиск, набряки, підвищення температури тіла від субфебрильної до 40 градусів. Після надмірних фізичних навантажень стан пацієнта може загострюватися.
Лікування
Лікування мікролітіазу нирок призначається індивідуально, залежно від кількості, розміру та хімічного складу мікролітів.
Після постановки діагнозу "мікролітіаз нирок" хворому разом із лікуванням призначається спеціальна дієта з переважанням молочно-рослинних продуктів. Під час дієти необхідно збільшити об'єм споживаної рідини (для кращого виведення мікролітів з організму), за можливості — вживати баштанні культури (кавуни, дині). Замість чаю — ниркові трав'яні збори (продаються в аптеках).
Коли обмінні процеси в організмі повністю відновлюється, мікроліти самі розчиняються і виводяться разом із сечею. Однак для недопущення рецидиву захворювання потрібно приділити увагу заходам профілактики й регулярно (раз на пів року) спостерігатися у кваліфікованого лікаря-уролога, а також проводити ультразвукове дослідження нирок.