Згідно зі статистикою ВООЗ, постійно близько 4,5 млрд людей у світі заражено паразитами. Ця ситуація ускладнюється тим, що діагностувати паразитарні інвазії дуже складно. Як дізнатися, чи є в організмі паразити? Які лабораторні та інструментальні методи дослідження здатні виявити паразитози? Розглянемо ці питання докладно.
Чим небезпечні паразити для людини?
Паразити — організми, які мешкають на поверхні або всередині іншого організму (господаря). Людина для паразитів може бути як проміжним, так і остаточним господарем. У першому випадку в людському організмі мешкає личинкова стадія паразита, у другому — статевозріла форма.
Паразити можуть стати провокаторами синдрому хронічної втоми, різних аутоімунних захворювань, хронічних патологій. Багато з них виділяють в організм людини речовини, що знижують імунітет. Це поступово призводить до імуносупресії: людина частіше хворіє на ГРВІ, у неї знижується захист проти вірусів і бактерій, відбувається загострення хронічних запальних процесів.
Крім цього, паразити здатні:
🔹чинити механічний вплив на органи, травмуючи тканини кишківника, печінки, нирок, легенів;
🔹порушувати обмін речовин. Паразити постійно поглинають частину їжі, призначеної господареві. У зв'язку з цим в організмі може спостерігатися дефіцит білків, вітамінів, мінералів та інших поживних речовин;
🔹провокувати алергічні реакції;
🔹негативно впливати на нервову систему;
🔹спричиняти симптоми інтоксикації організму (нудоту, блювоту, діарею), больовий синдром.
Трапляється, що паразити стають причиною таких серйозних захворювань, як холецистит, гепатит, панкреатит, інфаркт міокарда, безпліддя.
Як дізнатися, чи є в організмі паразити?
Людина може запідозрити в себе паразитів за характерними ознаками. До найпоширеніших симптомів паразитарних інвазій належать:
🔹свербіж у задньому проході,
🔹скрип зубами уві сні;
🔹лущення шкіри;
🔹поява на шкірному покриві алергічних висипань;
🔹проблеми з випорожненням.
Підтвердити або спростувати наявність в організмі паразитів може тільки ретельне медичне обстеження.
У тій сумі симптомів і синдромів, які можуть сформуватися на тлі хронічного паразитозу, лише лікар може адекватно оцінити важливість і переваги тих чи інших методів діагностики. Крім цього, фахівець під час збору анамнезу та обстеження може виявити прямі або непрямі ознаки паразитозів, на які сам пацієнт не звертав уваги.
Які аналізи використовуються для діагностики?
До основних методів діагностики паразитарних інвазій належать:
1. Мікроскопічний аналіз калу.
За допомогою методики можна виявити наявність просвітних паразитів, які вражають шлунково-кишковий тракт. Тканинних паразитів цей аналіз не виявляє. Достовірність мікроскопічного аналізу калу досить низька: 12-18 %. Щоб підвищити точність діагностики, потрібно проводити неодноразове дослідження.
2. Серологічна діагностика.
Під час дослідження в аналізі крові визначається наявність високо специфічних антитіл до того чи іншого збудника. Наприклад, до лямблій, аскарид, трихінел. Відсоток виявлення паразитів під час серологічної діагностики набагато вищий, ніж під час мікроскопічного дослідження калу. Достовірність методики становить 40-60 %.
Чому дослідження не є абсолютно достовірним? Річ у тім, що якщо імунна система в людини ослаблена, то вона не вироблятиме антитіла до паразитів. Наприклад, зниження захисних сил організму спостерігається за хронічної паразитарної інвазії. Паразити виступають потужними імуносупресорами, які здатні блокувати вироблення антитіл. Також існують й інші причини, що впливають на нормальну роботу імунної системи: герпетичні інфекції, алергічні стани, вагітність, аутоімунні патології.
3. Зішкріб із періанальних складок.
Метод дає змогу виявити яйця паразитичних черв'яків — гостриків, бичачого ціп'яка, свинячого ціп'яка. Перед забором біоматеріалу важливо не проводити гігієнічні процедури: яйця паразитів можуть бути змиті водою під час підмивання.
Додаткові лабораторні ознаки паразитозів
Крім основних лабораторних методів діагностики, існують і непрямі ознаки, які дають змогу лікарю запідозрити паразитарну інвазію:
🔹зміни в загальному аналізі крові. До показників ЗАК, що вказують на паразитів, належать рівень еозинофілів, що періодично підіймається, затяжний лімфоцитоз із моноцитозом. Однак високий рівень еозинофілів у крові спостерігається тільки в перші 3-4 тижні після зараження. У пізніший період еозинофіли йдуть у тканини, і їхній рівень у крові знижується. Лімфоцитоз із моноцитозом — більш стійка ознака присутності паразитів в організмі. За хронічної паразитарної інвазії високий рівень лімфоцитів і моноцитів у крові може триматися місяцями-роками. Але за такого відхилення важлива грамотна диференціальна діагностика, оскільки лімфоцитоз із моноцитозом часто спостерігаються і за інших захворювань;
🔹високий рівень еозинофільного катіонного білка (ЕКБ) у крові. Концентрація ЕКБ у сироватці крові пропорційна кількості еозинофілів;
🔹підвищена концентрація імуноглобуліну Е в сироватці крові. Подібне порушення може вказувати на приховану алергізацію, яка часто є супутником паразитозів. Значний викид імуноглобуліну Е спостерігається за гострої фази зараження паразитами;
🔹відхилення від норми в аналізі на печінкові проби. Наприклад, підвищені білірубін, трансаміназа можуть свідчити про вторинне ураження печінки, застійні явища в жовчовидільній системі. Своєю чергою, ці порушення часто є супутниками внутрішньопечінкового паразитозу. Вражати печінку можуть як серйозні печінкові паразити (котяча двоустка, опісторхіс), так і більш поширені паразити — лямблії, токсокари.
Трапляється, що паразити виявляються в аналізі сечі. Наприклад, сечовидільну систему здатні вражати філярії, гострики, дизентерійні амеби, ехінококи. Проникаючи в нирки, сечовий міхур, вони спричиняють пієлонефрит, цистит та інші серйозні запальні процеси.
Інструментальні методи діагностики паразитів
У комплексну діагностику паразитарних інвазій часто включається УЗД внутрішніх органів — печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, селезінки, нирок. Самі паразити на УЗД видно дуже рідко. Однак при прицільному вивченні лікар може виявити патологічні зміни. Наприклад, до них належать потовщення стінок жовчного міхура, аномальний вигин органа, збільшені внутрішньопечінкові протоки. Ці нюанси дуже важливі для діагностики паразитарних інвазій з ураженням гепатобіліарної системи.
Також до ускладнень, які може зафіксувати УЗД, належать паразитарні кісти печінки. Патологічні утворення розвиваються внаслідок ехінококозу, альвеококозу. Альвеококи можуть спровокувати формування кількох кіст одночасно.
Крім УЗД, можуть застосовуватися й інші інструментальні методи дослідження:
🔹Комп'ютерна томографія: дозволяє виявити паразитів у головному мозку, легенях, очах.
🔹Ендоскопія: застосовується для виявлення паразитів у кишечнику, шлунку.
🔹Рентген: використовується для виявлення паразитів у легенях.
Якщо у вас є найменші сумніви щодо можливого зараження паразитами, то негайно зверніться до лікаря!
Comments